Эндометриоз послеоперационного рубца

Девочки, добрый день!
Вот, обнаружилась у меня такая штука, как эндометриоз рубца после КС. На яичниках, матке есть единичные очаги, которые на данный момент не рассматриваются для оперативного вмешательства, а рубец нужно оперировать. Кто с таким сталкивался? Как проходил восстановительный период, и были ли рецидивы? Спасибо

привет. напиши, пожалуйста,как твои дела. делали ли операцию, большой очаг был? год назад у меня начала расти шишка на рубце после кс. само кс было в 2016г. шишка болезненна. в апреле этого года сдела узи.поставили эндометриоз послеоперационного рубца. очаг 3см. на операцию решилась месяц назад.так как жить с этой шишкой стало невозможно.боли постоянные,очень сильные.больно даже белье носить.операцию делали 10 дней назад под новокаином.проросла зараза это сильно.питал ее сосуд.удалять было сложно.сейчас еще шов не зарос.была большая гематома после операции.ее удаляли три дня назад. вот тоже интересует вопрос о рецедиве.и назначали ли какое лечение после операции?

gross, привет! Нет, мне ещё не сделали операцию. Сейчас период какого-то затишья: практически не болит. У меня эндометриоз разошелся и на внутренние органы, поэтому нужно будет не только рубец оперировать, но и лапароскопию делать. Финансово достаточно накладно получается. Планировала на эту очень оперировать, но у нас сейчас внезапно жилищный вопрос сдвинулся, поэтому решаем по мере поступления.
Мне говорили, что после операции назначают гормональные препараты. Обычно, это визанна, но сейчас появился ее аналог, который лучше действует на эндометриоз. Ну и сказали, что после операции нужно проходить контроль один раз в полгода.

zemercvil, я боюсь, что у меня ещё есть очаги. Но не могу найти хорошего врача. Мой врач хочет посадить меня на противозачаточные. Мне этого не хотелось бы. Читала, что можно дюфастон пить. Но не понимаю, как он работает в этом направлении

gross, я обсуждала эти вопросы с врачом. Можно и дуфастон, и противозачаточные, но они не работают так, как визанна. Меня тоже не радует перспектива длительного применения гормонов, но тут немного вариантов. Обычно пропитается курсом полгода-год. Потом делается перерыв, и за эндометриозом наблюдают. Если начинает прогрессировать, то снова назначают гормоны, чтобы держать под контролем.

zemercvil, спасибо за ответ. Вот моя врач ничего про визанну не говорила. Надо искать другого.

gross, я попробую найти название второго препарата, который аналогичен визанне, но, говорят, работает лучше. Напишу тогда

zemercvil, огромное спасибо

Вирішила написати продовження історії із кистою, бо, думаю, що важливо поділитися цією інформацію, тому що випадок не розповсюджений, нестандартний, і дуже складно знайти певну інформацію, у разі потреби.
Планувала операцію із видалення на весну 2022 року. Із зрозумілих причин цього не сталося. Я виїхала з України і про кисту певний час не думала. Киста почала боліти сильніше. Збився цикл: по 50-100 днів, або навпаки - 22-23. Місячні стали рясні і довгі - часом, по 10-15 днів. І в серпні 2022 киста лопнула, але назовні. Складно це уявити, але дійсно зміст кісти почав виділятися із живота. В цей момент я була дуже рада, що лише один лікар УЗД за весь попередній час мене попередив, що таке можливо, інакше померла би зі страху. Зміст кісти був кров'яний, темний, рясний - текло. Звернулася у відділення швидкої. Дали рекомендацію зробити МРТ задля визначення обсягів ендометріозу і видалити після цього кисту.
Не хочеться переказувати всі подальші події, бо все це довго і неприємно, і, до того ж, немає певного сенсу. Коротко скажу, що півтора роки я намагалася видалити кисту за кордоном. Киста боліда жахливо. Тижнями я могла не вставати із ліжка. Працювала теж лежачи. Два тижні на місяць киста набиралася. Коли її роздувало, то декілька днів неможливо було навіть дихати нормально, а потім вона знов виливалася назовні, ставало легше на наступних пару тижнів, і потім - знов починалося з початку. Весь цей час я заклеювала живіт величезними пластирями і спала на пелюшках, бо коли киста проривала, то залякувала кров'ю постіль, одяг навіть через пластирі і пов'язки. Протягом місяця з неї підсочувався зміст. Клей від лейкопластирів не відбивався з живота. Лікарі нікуди не поспішали, незважаючи на мої скарги, і останньою краплею було моє "лікування" у місцевого найкращого гінеколога, яка вирішила зменшити кисту у розмірах за допомогою візана, а потім - видаляти. Пила я візан 2 місяці, і всі два місяці з першого дня прийому (1 день циклу) мала рясну маткову кровотечу, яка не припинялася ні на день. Лікар казала, що це - ок, бо ендометріоз має стати тонким. Через місяць такої кровотечі в мене з'явилися перші симптоми анемії: почалася тахікардія: при повільній ході пульс був 130-140, страшенна слабкість, обличчя стало біле, нігті і губи - синіваті. Я неодноразово повідомляла про це лікарю на прийомі, але мені казали, що все ок.

добавлено меньше минуты назад

Через 1.5 місяці вона направила мене до кардіолога, який сказав, що тахікардія - слідство анемії і кровотечі, і треба зупинити прийом візана. Лікар гінеколог проігнорувала ці поради і призначила терапевтичну дозу заліза, наполягаючи на тому, що візан припиняти неможна, і кровотеча сама припиниться коли ендометрій стане тонкий. Наступного дня в мене трапився гіпертонічний криз і лопнула судина у оці. На цей момент, я вже тиждень майже не вставала із ліжка через слабкість, а гемоглобін був нижчим за 90. В цей день я припинила всі призначення лікаря, знайшла номер телефону українського лікаря, яка надала мені консультацію. Далі мені запропонували тут встановити спираль, почекати ще 3 місяці, а потім - видаляти кисту. На питання, а що буде, якщо спираль не підійде так само, як візан, сказали, що тоді ми можемо видалити матку. Я припинила спроби вирішити свою проблеми на місці, і за попередньою домовленістю поїхала в Україну на операцію. Те, що зайняло в мене за кордоном 1.5 роки, прийшло до логічного завершення в Україні через тиждень. Рівно через тиждень після прибуття в Україну, мені видалили кисту. Операція зайняла набагато більше часу, ніж розраховували. По УЗД було зрозуміло, що киста дуже велика (близько 6-7 см в діаметрі), але виявилося, що вона ще більша - сантиметрів 10. За 4 години операції зробили лапароскопію із видаленням вогнищ ендометріозу і невеликої міоми. Також видалили шматки маткових труб, які, як з'ясувалося, під час попередньої операція мені залишили, і вони, як сказала лікар, бовталися на яєчниках (навіщо - незрозуміло). Зробили гістероскопію із вишкрябуванням ендометрія через гіперплазію. Зробили лапаротомію із видалення кісти. Піс ля видалення кісти ще вишивали сітку, бо тканини зшити було неможливо через величезні розміри кисти.

добавлено спустя 7 минут

Перша доба після операції була жахлива. Біль був неймовірний. Стояли 2 дренажі: активний і пасивний. Жодна із операцій із тих, що в мене були, не далася мені так важко у період відновлення. Але надалі одужання відбувалося швидко, і, незважаючи на те, що активний дренаж зняли тільки на 6 добу, я вже почувалася набагато краще, ніж до операції, маючи цю кисту.
Зараз я стала знов майже повноцінною людиною. Звісно, болючі і рясні місячні залишилися - два цикли після операції, але це незрівнянно із тим, як було із кистою, коли не допомогали жодні ліки, і я була, в прямому сенсі слова, інвалідом. По результатах операції мені поставили ендометріоз 1 ступеню, а закордоном пропонували видалити матку із першим ступенем ендометріозу. Планую ставити спираль мирену, і дуже сподіваюся, що вона мені підійде.