Как-то все везде в разброс. В разных соц. Сетях, в разных темах, в разных блогах… Мне будет удобно здесь хранить…
Сборник для души.
Уважаемые модераторы и другие нежные создания!
Прошу прощения за нецензурные выражения, упоминания в суе секса, наркотиков и алкоголя.
Все же, какое-никакое, но это — искусство.
Такие времена.
Простите.
Короче пацани бля, сталасі хуйня
Мене подруга наїбала як коня
Ніхіра не сказала бля собака пляшива
І пішла відкрила візу в Іспанію паршиву
Я сказав, мала бля, кончай ті всі приколи
Ти шо дурна бля, чи дико трохи хвора
І я, залишаюсі на рідній Україні
А ти, бля, пиздуєш, до сраних мусульмінів
Я їбу і плачу, на роботі хуячу
А ти до чорномазих сука жити попиздячиш
Намиту їм в сраку і різні варьянти
А мені курва як без тебе загарати
А уже то їзжай пиздо до своїх арабів
Замість тебе я се куплю бля ризинову бабу
Вона спокійна і жерти не просит
Не пиздит мої гроші бля на нові колготи
Молода, красіва, ніхуя не говорит
Акуратно побрита і сцяти не ходит
Не хропит в ночі бля і за хатов не срає
Пороче всіх связів так як ти пизда немає
300 гривень хуйня, колись то відроблю
А ти в свої іспанії гортай курва соплі
Нахуя нам європа, врот вона єбісь
Ну ми же УКРАЇНЦІ і нам тут заєбісь!
---
Скрябин
Лукашенко провел инструктаж по технике безопасности в парламенте:
-«ничОга не трОгайце! Усё маё!»
С моими вкусовыми предпочтениями я вообще боюсь беременеть. Возможно, мне захочется шерсти или машинного масла. Или захватить Болгарию.
С лицом измученным и серым,
на белой смятой простыне,
как жертва бешеной холеры,
лежит коленками к стене. Протяжно стонет, как при родах,
трясётся градусник в руках. Вся скорбь еврейского народа
застыла в суженных зрачках. По волевому подбородку
струится пенная слюна. Он шепчет жалобно и робко:
«Как ты с детьми теперь одна???…»
В квартире стихли разговоры,
ночник горит едва-едва…
Темно… опущены все шторы…
У мужа тридцать семь и два…
В мене є країна, я її любив
За волошки очі, люди-кораблі
Я з нею разом пів життя прожив
Притулившись тілом до теплої землі
А тепер тут страшно
Я розлюбив її
Злі сірі очі, іржаві кораблі
Ми так хотіли шоб був колись тут рай
Але зрозуміли шо
Нас просто кинули
Як лохів розвели за спинами
Діла свої зробили. Злили нас
Мене з тобою разом в унітаз
Злили нас
Нас таких багато, не тільки я один
Повсідаєм в поїзд і втікнем хто куди
Хай шукає щастя інший хто небудь
Посеред ворон, які тебе клюють
---
скрябин
---
эээх
Я запомнила тебя такой

* Комментарии разрещены только автору дневника








