Мой дневничек

Для себе я можу писати на українській…
Інколи хочеться просто виговоритися… Інколи хочеться просто виплакатися… Інколи виругатися… Інколи всіх послати… А інколи просто бути щасливою…

Ось і Новий Рік на носі! І Скоро 6 років безрезультатно!!
Перерив в більше як півроку нічого не дав! Робила тести на О : 11 дц полоска бліді, 12 дц полоска ярка, 13 дц бліда. Па були на 12 і 13 ДЦ, берізка, позитивний настрій, карпати, лижі- і знову нуль… Я дуже зациклена. Я не можу розслабитися ні на секунду в цьому житті. Я так хочу народити ЙОМУ, не собі вже, а йому. Щоб бачити в його очах хоча б якусь радість. Одні проблеми… Хоча в наших відносинах чорна полоска пройшла…, проблеми з квартирою, проблеми з плануванням…, проблеми в його сім«ї…

Сьогодні ми переїжджаємо. І рада, і ні… З такими боргами не знаю чого чекати. Другий місяць постимо, ніяких ПА, я ношу пояс св. Анни, читаю акафіст. Після Пасхи знову в бій, на новій квартирі, думаю, надіюся і вірю, що там має все вийти. Хочу все забути, що було тут. Почати життя наново, легко, невимушено, щасливо, з чистого листа. Хочу стати найкращою дружиною, і нарешті мамою. Життя дуже важке, дуже, але я щаслива, бо маю дуже багато, дуже багато.

Вже три неділі я хазяйка. Дуже щаслива… Але знову не вагітна… І мені так страшно… Ми так довго крок за кроком проходили всі перешкоди. Залишилося повінчатися і посвятити ще не нашу квартиру. Ну і заплатити її, але в мене відчуття, що буде вона наша, хоча і важко дасться. Мій с. Каже, що я дуже щаслива останні ці 3 неділі, але він не знає як мені страшно перед майбутнім. Бо це остання психологічна перешкода.

Нарешті ми повінчалися, посвятили хату. А тепер вперед)))
Але без негатива не буває. В мене не було навіть першої шлюбної ночі. Клас. Скільки я про це йому говорила, що треба регулярний секс. Він мене не чує… Він просто давно вже мене не хочу. Мені б дєточку родити, а без цього я проживу…

… Нарешті в моєму житті запанувала постійність. Великих планів і кардинальних немає. Тому саме зараз дуже хочеться дитинку. Мені цілими днями просто немає чим зайнятися… Вчора приходили подруги зі своїми дівчатками. Це такий сміх в хаті, шум, постійно їм щось потрібно, подай, розбили стопку, прибери, хочу морозива, хочу пісяти, треба спати, а поїсти, зніми ласінки, бо жарко, останню канфєтку, хочу пити, ні води, б«ються, деруть іграшки по полам, сміються аж заливаються, впала, плаче, треба поцілувати дупу, щоб перестала боліти,… і так без перестанку, ніякої тиші. Я зрозуміла, що навіть хотіла би двох діток. Це так класно!! Це таке щастя в хаті!! Смисл в житті!!!

Все добре… Я щаслива… На 10, 11, 12, 13 дц був па. На 12—13 ДЦ дуже роздувався живіт, прямо лопне. Сбогодні 14 ДЦ знову ЯБ. Бідний мій ччоловік… Я замучила його))) Декілька днів назад була міні вечірка… Класно було. І тільки якого хєра мій сужений-ряжений дівок мацає за голі сраки в басейні. Підпихнів він її. Да й якби ж це була не Ірка. Ревнощі зашкалюють. Іра теж не вагітніє більше півроку, а я от сьомий рік. Трохи напрягають сусіди. Чесно… І можливо це ми не хочемо спілкування, точніше мій С., але я всерівно буду за ним.

Знову я не вагітна… Чому, я не розумію???

Сьогодні дівчата питають в лоб: ти не хочеш дітей чи ти не вагітнієш? Бо я 9 міс не можу завагітніти, а я : вже хочу 2 місяці коли переселилася. Не знайшла я в собі сили признатися, що не вагітнію 6 років. І тут нічого страшного, якби я призналася, але не змогла. Мені так стидно, що я не можу завагітніти стільки часу. Що я не повноцінна. Мені часто думаєтьсяЄ, що чоловік мене просто покине, якщо я йому так і не народжу, от тоді я залишуся одна однусінька в світі.

Я занадто зациклена. Сьогодні по ідеї О 12 ДЦ, але нічого не відчуваю як зазвичай. Сексу не хочу взагалі, навіть не можу захотіти. Чоловік бачу теж не дуже хоче. І ясно, що так нічого не вийде. Якщо все відпустити, то з його лібідо секс буде 1 раз на тиждень. І мені майже кожний раз прийдеться пропускати О, так як в тому місяці. Він знав, що в мене О, але не хотілося, так як і мені. І нічого не було. Це психологія.(((

Здаю на права. Це так тягово… Так суперово… Лікування по гарднереллі ще не почила, бо довго немає М. Живіт вже тяне, часом поколює як при першій вагітності (завмерла), мазалось взагалі на 26 ДЦ, це хєрово… Але надія є… Як завжди…

Я вагітна… Дві яркі полоски… Тест зробила на 33 дц. Сьогодні була у лікаря, то вона мене так обнімала і цілувала… Тягне і коле живіт, приписала дуфастон, але не дивилася. Апетит сумашедший, плачу кожний день…
Саша мій в шоці не був, каже, що знав.)))

добавлено меньше минуты назад

Остінні М 31 липня. В мене 5 неділь)

Перейшла в блог УРА!!! Я бЕременнаа

добавлено спустя 13 минут

Грусный получился блог))) Пойду я в новый и счастливый!!!